Криптовалюта та її анонімність може виявитися значно дорожчою та низькоякісною, ніж нині переконують кожного з криптоентузіастів по усьому світу. Найбільша у світі криптобіржа Binance, попри те, що заявляла про повний вихід із Росії у 2023 році, передала російським слідчим персональні дані клієнта, які згодом були використані у кримінальній справі про донати на підтримку України. Про це 17 серпня повідомило Reuters, посилаючись на документи, отримані правозахисною організацією «Перший відділ».
Мова йде про російського IT-фахівця Юрія Бєлєнького, який проживав у Болгарії і якому російська влада висунула звинувачення у «фінансуванні тероризму» після пожертв на суму понад 700 доларів США структурам, пов'язаним із підтримкою України, зокрема полку «Азов». Документи, з якими ознайомилося агентство, свідчать: Binance надала слідчим не лише ідентифікаційні дані клієнта, а й інформацію про його криптовалютні операції. Це означає одну, дуже неприємну, річ для усіх власників криптовалют – біржа бачить значно більше, ніж просто адресу вашого гаманця, і невідомо як вона вдіє з цією інформацією.
Відповідно до політики конфіденційності Binance, платформа збирає, зокрема, ім'я, адресу, номер телефону, громадянство, дату народження, документи про місце проживання, фотографії, а також може обробляти біометричні дані, результати KYC-перевірок та історію операцій. Що важливо: у політиці конфіденційності Binance прямо вказано про можливість передачі компанією інформації судам, правоохоронним органам і регуляторам за юридичними запитами або міжнародними механізмами правової допомоги.
Отже, наразі, особливо гостро постало питання щодо захисту персональних даних у Європейському союзі, адже Бєлєнький проживав у Болгарії — одній із країн ЄС. Опитані юристи та правозахисники поставили під сумнів відповідність передачі даних вимогам GDPR. Попри це Binance заявила, що реагує на законні запити правоохоронних органів, хоча юридична оцінка конкретної передачі даних може залежати від юрисдикції, статусу контролера даних та підстав для міжнародної передачі інформації.
І це лише одна сторона деанонімізації крипторинку. Адже з 1 січня 2026 року в Європейському Союзі почали застосовуватися правила DAC8, які зобов'язують постачальників криптопослуг збирати дані про операції користувачів, пов'язаних з ЄС. Перший звітний період охоплює 2026 рік, хоча повноцінна передача інформації та її автоматичний обмін між податковими органами мають розпочатися лише у 2027 році. До сфери нових правил потрапляють не лише класичні криптовалюти, а й стейблкоїни та певні NFT.
Це свідчить про те, що часи, коли інвестор міг вважати власний рахунок на криптобіржі «анонімним гаманцем», закінчилися. Блокчейн може бути псевдонімним, але акаунт на централізованій біржі – це повне цифрове досьє, прив'язане до KYC, документів, IP-активності, історії транзакцій. Отже, ця інформація може бути використана й проти інвестора.
Наразі, висновок для криптоінвестора песимістичний: якщо ваші активи проходять через централізовану платформу, питання хто, коли і на якій юридичній підставі може їх отримати починає працювати як тригер.
