BTC
$0.00
0.00%
Інститут поручительства дедалі частіше перетворюється з «формальності» для фінансової установи на повноцінний ризик, що тягне за собою й повноцінну фінансову відповідальність. Адже, особа-поручитель відповідає фінансово за борг так само, як і сам позичальник. У справі, оприлюдненій судовими оглядами, суд зобов’язав поручителя сплатити понад 800 тисяч за прострочений кредит основного боржника – отже, суди не лише Європи, а й України посилюють тиск на поручителів.
Крипторахунки, Bitcoin, стейблкоїни та інші криптоактиви стають видимими для державних органів, а спроби боржників переводити активи у криптовалюту, щоб уникнути арешту рахунків, все частіше будуть закінчуватися подальшим примусовим стягненням коштів. Юристи вже фіксують збільшення спорів, де криптоактиви розглядаються як потенційний об’єкт виконавчого провадження.
Попри те, що криптовалюта не є наразі офіційним платіжним засобом в Україні і законодавство лише формує повноцінний механізм роботи з віртуальними активами, але закон «Про віртуальні активи» вже визнав криптовалюту окремим видом нематеріального активу. Саме цей юридичний факт відкриває шлях для майбутнього арешту криптоактивів, у межах виконавчих проваджень, і якщо раніше боржники вважали Bitcoin чи USDT «таємним цифровим сейфом», який неможливо знайти, то в сучасних реаліях – ситуація змінюється щоденно.
В Іспанії податкові органи та суди вже активно працюють із криптоактивами боржників і суди дедалі частіше визнають криптовалюту майном, на яке може бути накладено арешт у межах стягнення боргів. Agencia Tributaria має право вимагати від криптобірж інформацію про рахунки громадян, а банки та фінансові платформи зобов’язані передавати дані про цифрові активи.
Загалом, схожа тенденція спостерігається і в усьому Європейському Союзі. Це, в свою чергу, означає: анонімність криптовалют у Європі стрімко зникає. Адже, регламент MiCA, який поступово набирає чинності у всіх країнах ЄС, фактично переводить крипторинок у режим жорсткого фінансового нагляду. Криптобіржі та оператори криптоактивів повинні проходити ідентифікацію клієнтів, виконувати вимоги AML/KYC та співпрацювати з державними регуляторами.
В Україні юридична та судова практика щодалі демонструє більшу принциповість: українські суди дедалі жорсткіше трактують договори поруки і поручитель несе солідарну відповідальність, якщо інше прямо не прописано у договорі.
Мова йде про механізм «солідарної відповідальності», передбачений статтями 553–554 Цивільного кодексу України. Якщо позичальник перестає обслуговувати кредит, банк або фінансова компанія має право звернутися не лише до нього, а й до поручителя. У багатьох випадках кредитор навіть не зобов’язаний спочатку вичерпати всі можливості стягнення з основного боржника. Водночас суди визнають і межі: якщо банк чи кредитна установа змінили умови кредиту без згоди поручителя, або пропустив встановлені строки звернення до суду.
Юристи ЕС, Іспанії та України прогнозують, що наступним етапом стане автоматизація доступу виконавчих служб до усіх цифрових активів. У майбутньому принцип та процедура може виглядати так само, як арешт банківського рахунку – через електронний запит до ліцензованої криптобіржі.
Європейська фінансова система рухається до моделі, де сховати борги – ані у банку, ані у криптовалюті – стає дедалі складніше. А особа-поручитель, котра погоджується виступити гарантом чужого кредиту, ризикує вже не лише грошима чи нерухомістю, а й цифровими активами.
