
На Закарпатті правоохоронці затримали співучасника міжнародної кібергрупи, яка, за даними слідства, ошукала громадян і компанії зі США та Європи більш ніж на 100 мільйонів доларів, що станом на 9 травня 2026 року дорівнює приблизно 1238 BTC. Офіційної заяви щодо використання цифрових активів, наразі ще нема – інформація нерозголошується, але експерти з кібербезпеки наголошують: транснаціональні хакерські угрупування регулярно застосовують криптовалюту для приховування слідів викрадених коштів.
За інформацією слідства, фігурант кримінальної справи, відповідав за легалізацію тіньових коштів, швидке міжнародне переміщення криптоактивів та створення «резервного фонду» для підкупу посередників, втечі та життя під новою особою. Щоб уникнути міжнародного розшуку, чоловік інсценував власну смерть: використав дані померлого безхатченка та організував оформлення свідоцтва про смерть на своє ім’я. Після цього переховувався за підробленими документами, жив під чужою особистістю, ощадливо обмінював та витрачав криптовалюту.
«Саме фінансовий аналіз став одним із ключів до викриття всієї схеми: витрати та активи значно перевищували офіційні доходи осіб, пов’язаних із підозрюваним», - акцентують поліцейські спеціалісти.
Спеціалістами сектору кібербезпеки було задокументовано механізми, які могли б використовуватись у такій схемі: дроблення великих сум на сотні дрібних транзакцій; використання анонімних криптогаманців та багаторівневих переказів; переведення активів через офшорні біржі або підставних осіб з застосуванням сервісів змішування транзакцій. Крім того, кошти легалізовувалися через купівлю NFT, цифрових активів та дороге майно, оформлене на родичів.
Попри складність таких схем, міжнародні спецслужби та правоохоронні органи використовують цифрову аналітику, фінансову розвідку та негласні методи для виявлення незаконного збагачення.
Топ-5 методів, які застосовують правоохоронці при виявленні:
1. Аналіз банківських та криптовалютних транзакцій.
2. Відстеження IP-адрес, цифрових слідів і переміщення пристроїв.
3. Негласне спостереження та контроль інформації за рішенням суду.
4. Використання агентурної мережі та міжнародного обміну даними між спецслужбами.
5. Порівняння офіційних доходів із реальними активами, майном та способом життя.
Загалом, світова практика криміналістики знає чимало випадків, коли люди інсценували смерть, намагаючись уникнути відповідальності. Так, станом на сьогодні, у Топ-3 найгучніших випадків «самопоховання» увійшли лише три особи:
Jesse Kipf, котрий зламав державний реєстр смертей у США і офіційно «поховав» себе, щоб уникнути виплати понад 100 тисяч доларів аліментів.
Amy McAuley – жінка інсценувала смерть, щоб уникнути кримінального процесу за фінансові махінації.
Nicholas Rossi – американець, котрий заявив про власну смерть, але згодом був затриманий у Шотландії, під чужим ім’ям після госпіталізації з COVID-19.
«Нажаль, доля криптовалюти у переважній більшості кримінальних справ, спочатку часто лишається невідомою. Частина криптовалюти може бути переведена на анонімні гаманці, розпорошена через велику кількість транзакцій у різних юрисдикціях та бути втрачена через недоступні ключі доступу. Навіть після затримання підозрюваного у фінансовому злочині, слідство може, інколи роками, встановлювати шляхи руху цифрових активів», - констатують в бюро.
Що важливо: навіть інсценована смерть не гарантує зникнення з поля зору слідчих органів. У цифрову епоху гроші, документи, криптовалютні перекази – будь-які електронні сліди формують ланцюг доказів.